Поради для учнів: як не стати жертвою кібербулінгу
Кібербулінг – це булінг із застосуванням цифрових технологій. Він може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах та мобільних телефонах. Це неодноразова поведінка, спрямована на залякування, провокування гніву чи приниження тих, проти кого він спрямований.
Приклади кібербулінгу:
поширення брехні про когось або розміщення фотографій, які компрометують когось, у соціальних мережах;
надсилання повідомлень або погроз, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди, через платформи обміну повідомленнями;
видання себе за когось іншого/іншу і надсилання повідомлень іншим людям від його/її імені.
Особистий булінг та кібербулінг часто пов’язані між собою.
Важливо: кібербулінг залишає цифровий слід (записи, скріншоти повідомлень), який може слугувати доказами, що дозволять зупинити цькування та покарати кривдника.
Почувайтеся безпечно в мережі, використовуючи наведені нижче поради щодо запобігання залякуванню:
1. Обдумуйте свої висловлювання, перш ніж публікувати їх у мережі.
Не поспішайте виплескувати свій негатив у кібер-простір. Перед тим, як писати і відправляти повідомлення, потрібно заспокоїтись, притишити роздратування, злість, образу, гнів. Емоції – погані порадники, вони минають, а написане й відправлене в Інтернет продовжує нести та помножувати негатив уже без Вашої волі і контролю.
2. Не повідомляйте особисту інформацію незнайомцям.
Відомості про вас на сторінці в соцмережі зробіть в налаштуваннях видимими лише для родичів та близьких друзів. Домашню адресу, номери телефонів, номер та адресу школи краще не публікувати взагалі.
3. Тримайте свої паролі в таємниці. Для кращої безпеки варто періодично змінювати паролі до сторінок в соцмережах та електронної пошти.
4. Не надсилайте нікому своїх фотографій та відео, які в подальшому можуть вас скомпрометувати.
Пам’ятайте, усе, що ви поширюєте на своїх сторінках або надсилаєте комусь в особисті повідомлення, може бути використано проти вас.
5. Будуйте свою репутацію
Не обманюйте себе ілюзією анонімності. Інтернет – це особливе середовище із своїми правилами поведінки. Варто пам’ятати: існують способи довідатись, хто саме відправив повідомлення, хто стоїть за певним ніком. Якщо певні дії у віртуальному просторі призводять до реальної шкоди – від анонімності залишається лише ілюзія: все таємне стає явним. У віртуальному просторі, як і в реальному, діє золоте правило: стався і дій стосовно інших так, як хотів би, щоб ставились до тебе.
6. Що ігнорувати
Одноразові образливі повідомлення найкраще ігнорувати, часто в результаті цього кібербулінг на початковій стадії і зупиняться. Досвідчені форумчани послуговуються правилом: «найкращий спосіб боротьби з неадекватами – ігнор». Якщо ж реагувати на негативні коментарі, комунікація продовжується.
7. Поважайте погляди інших користувачів.
Те, що ви з кимось не погоджуєтесь, не дає вам права бути грубим або ображати інших.
8. Висловлюйте у мережі лише ті думки, які могли б сказати, дивлячись в очі співрозмовнику. Будь-яку конфліктну ситуацію необхідно намагатися розв’язати за допомогою спокійного діалогу.
9. Жартуйте у мережі обережно.
Веселий, на вашу думку, жарт комусь може видатися зовсім не смішним або навіть образливим. Відтак наслідки можуть бути непередбачуваними. Найчастіше, саме невдалий жарт є приводом для кібербулінгу.
Пам'ятайте, що по інший бік екрана перебувають такі самі люди, як ви – зі своїми поглядами, реакціями та емоціями. Тож у будь-якому спілкуванні поводьтеся толерантно, стримано, ввічливо, керуйте своїми емоціями.
10. Обговорюйте загрозливі ситуації в мережі з людьми, яким ви довіряєте – це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки та припинити насилля.
Коли ігнорувати не варто
Якщо випадки кібербулінгу мали місце вже декілька разів, повідомлення містять погрози, залякування, образи, варто реагувати:
1. Негайно зверніться по допомогу до дорослих (батьки, вчителі). Це – перший крок. Важливо мати когось, з ким можна поговорити про те, що ви відчуваєте.
2. Збережіть докази. Зробіть скріншоти повідомлень, що містять погрози чи залякування, публікацій з образами. Це допоможе притягнути кривдника до відповідальності.
3. Блокуйте булера. Якщо булінг трапляється на соціальній платформі, подбайте про блокування кривдника та офіційно повідомте про його/її поведінку на самій платформі. Соціальні мережі зобов’язані підтримувати безпеку своїх користувачів. Повідомлення про випадки кібербулінгу в Instagram та Facebook завжди надсилаються анонімно, і ніхто ніколи не дізнається, що ви повідомили про таку поведінку.
4. Куди звертатися
Національна дитяча «гаряча» лінія: безкоштовний номер: 0 800 500 225 або короткий номер: 116 111 (безкоштовно з усіх мобільних)
Професійні психологи і юристи Національної дитячої «гарячої» лінії допоможуть розібратися зі складнощами й вирішити будь-яку твою проблему, в тому числі, пов’язану з цькуванням в онлайні.. Лінія є анонімною та конфіденційною. Працює в будні з 12:00 до 16:00.
Поліція: 102 (цілодобово).
Правова допомога: 0 800 213 103. Номер працює цілодобово — безкоштовно в межах України.
Правила для свідків
Якщо ви стали очевидцем кібербулінгу, існує три типи правильної поведінки:
1) виступити проти булера (дати йому зрозуміти, що такі його дії оцінюються вами негативно),
2) підтримати жертву (особисто чи в публічному віртуальному просторі висловити думку про те, що кібербулінг – це погано; цим Ви надаєте емоційну підтримку, так необхідну жертві),
3) повідомити дорослим про факт некоректної поведінки в кібер-просторі.
Бережіть себе в Інтернеті та поза ним!
